Цього року до Zinaїdи приєдналися науковці історико-етнографічної експедиції під керівництвом Ростислава Омеляшка, професіональні виконавиці автентичного співу Анастасія Полетнєва, Ірина Данилейко, Наталка Лещенко, Марія та Олександра Марченко та інші, щоб защедрувати тим, хто лишився жити в рідних місцях серед пустки. У зоні давно панує дика природа, однак у деяких селах живуть поодинокі люди: у Куповатому (15 чоловік), Опачичах (1), Теремцях (5), Паришеві (1). Це місцеві літні жителі, які ще пам’ятають живі поліські святкові звичаї. Щорік на «щедруху» (щедру чи багату кутю) вони досі печуть млинці-подарунки (ладки), дарма що більш як тридцять років там не було сільських щедрівників.
«Підо впливом тенденцій сучасного світу традиція зазнає змін. Звичайно, міська культура, частиною якої є ми з вами, їх і зумовлює. Однак є люди, для яких збереження традицій та власне традиції є дещо більше, ніж просто існування останніх у звичному для них середовищі, – зазначаєZinaїda, - отож і вирішила я, що ті звичаї, до яких ми ставимось як до буденності, мають існувати в іншій формі та в іншому просторі. І під час однієї з моїх експедицій до Чорнобильської зони відчуження я зрозуміла, що тутешні місцеві жителі - самосели - які не бачили щедрівників понад тридцять років, мають дістати своє. Отак і відбулося становлення нової культурної події: творчі люди, однодумці та просто друзі, до яких щоразу приєднуються нові учасники, з однією спільною ідеєю прямують до режимної території на різдвяні свята, щоб у звуках пісні й тиші серця подарувати селянам радість і душевне тепло».
Поліська земля — це унікальна культурно-історична територія, колиска слов’ян, яка до нашого часу зберегла давні культурні традиції, що мають виняткове значення для відтворення етнічної історії українського та інших слов’янських народів. На території нинішньої «Чорнобильської зони» в умовах казкової природи жили люди, які подарували світові унікальні зразки народного мистецтва, корисних винаходів, звичаїв та обрядів.
Після трагедії на ЧАЕС небайдужі українські науковці, яких об’єднав «Центр захисту культурної спадщини від надзвичайних ситуацій» МНС України**, зробили все, щоб зібрати й зберегти народну культуру постраждалого Полісся, яка зникає. А нині дорогами легендарної експедиції відтворити традицію новорічних полазників, везучи свято в оселі позосталих жителів відселених сіл, їдуть, з гостинцями та щедрівками, київські волонтери.
*ZINAЇDA (1975 р., Київ, Україна) — українська художниця, яка в своїй творчості орієнтована на образи та міфи, поширені навколо жіночих питань та жіночої ідентичності як в українській, так і в світовій культурі. Вона входить до арт-спільноти ConArtistCollective, Нью-Йорк, США, та FoodofWar— міжнародного арт-колективу незалежних митців. Zinaїda брала участь як фасилітатор у Marina Abramovic: In Residence (Kaldor Public Art Project, Австралія). Вона є засновник і директор ArtRehub — волонтерської ініціативи, яка надає психологічну арт-реабілітацію тим, хто зазнав глибокої психологічної травми, насамперед під час війни, що досі триває в Україні. Zinaїda закінчила Національну академію образотворчого мистецтва й архітектури (бакалавр історії мистецтв). Є член Національної спілки художників України.
**Державний науковий центр захисту культурної спадщини від техногенних катастроф
- 1991 створено історико-культурологічну експедицію Мінчорнобиля України (з 1996 – МНС України)
- 2001 Державне науково-виробниче підприємство «Центр захисту культурної спадщини від надзвичайних ситуацій» МНС України
- 2007 Державний науковий центр захисту культурної спадщини від техногенних катастроф (ДНЦЗКСТК) МНС України (з 2014-го при Державному агентстві України з управління зоною відчуження).
Загалом за час роботи в зоні катастрофи комплексна історико-етнографічна розвідка під керівництвом Ростислава Омеляшка охопила 600 автентичних поліських сіл (серед них 159 — у зонах відселення), а також 97 поселень переселенців. За програмою інвентаризації нерухомих пам’яток історії та культури обстежено близько 500 населених пунктів, де проінвентаризовано понад 1000 історико-культурних об’єктів. Унаслідок польових розвідок відкрито 50 нових археологічних пам’яток, зокрема городище літописного міста Чорнобиль Х-ХІІІ ст.