Трансформація
2012, відео інсталяція
Колообіг у Всесвіті, плинність часу та розуміння буття — одні з найважливіших і найабстрактніших світоглядних понять, до яких дійшло людство в процесах свого розвитку. Питання трансформації у Всесвіті є центральними у світогляді кожної людини. Тому, не дивно, що ці процеси цікавили людство з найдавніших часів і відповіді на них займали важливе місце у віровченнях і філософських теоріях різних історичних епох. У більшості духовно-філософських систем, людство вбачає сенс буття через процес переходу тілесної оболонки в іншу, через низку фізичних, духовних і емоційних станів у земному житті. У відеороботі «ТРАНСФОРМАЦІЯ», художниця ZINAIDA розкриває ідею переходу різних проявів життя з допомогою художніх образів, та спонукає глядача замислитися над вічними питаннями буття.
Життя — то течія вічності. Воно має початок, та чи має кінець? Людина народила загадку: живе народжує смертне, смертне народжує живе. Відгадка стала образом джерела життя у всесвіті — яйце, що є одвічним символом трансформації. Життя минає, як вода в річці, та чи має зміст смерть? Чи не вона, невідворотна, народжує знову і знову? Настає темрява, що творить і приходить, світло, що множить і розпускає світом нове життя — то чорна й біла сутність. Як сердечний ритм, обливає багряницею, так червоне пульсує в найважливіших енергіях між народженням та смертю.
Життя, як одвічний рух сьогодні й завжди. Його філософське сприйняття відбувається через чорний та білий кольори, які об'єднує динаміка червоної барви. Кольори обрядів перетворення, що продовжують один одного, та ніколи не повторюють. Три кольори — три контрастні жіночі стани, виражені в художніх сукнях. Дівочість білого, штивність чорного та пристрасть червоного образу — то триєдиний сенс істини початку й завершення.
Автор тексту: Руслан Прорва
Проєкт було представлено в межах Паралельної програми Першої Київської бієнале сучасного мистецтва ARSENALE (Центр сучасного мистецтва M17, Київ, Україна, 2012), на міжнародному арт-ярмарку PULSE Art Fair (The Metropolitan Pavilion, Нью-Йорк, США, 2013), на форумі сучасного мистецтва CutLog (Париж, Франція, 2013), у межах міжнародного арт-ярмарку Art Copenhagen (Копенгаген, Данія, 2013)
Життя — то течія вічності. Воно має початок, та чи має кінець? Людина народила загадку: живе народжує смертне, смертне народжує живе. Відгадка стала образом джерела життя у всесвіті — яйце, що є одвічним символом трансформації. Життя минає, як вода в річці, та чи має зміст смерть? Чи не вона, невідворотна, народжує знову і знову? Настає темрява, що творить і приходить, світло, що множить і розпускає світом нове життя — то чорна й біла сутність. Як сердечний ритм, обливає багряницею, так червоне пульсує в найважливіших енергіях між народженням та смертю.
Життя, як одвічний рух сьогодні й завжди. Його філософське сприйняття відбувається через чорний та білий кольори, які об'єднує динаміка червоної барви. Кольори обрядів перетворення, що продовжують один одного, та ніколи не повторюють. Три кольори — три контрастні жіночі стани, виражені в художніх сукнях. Дівочість білого, штивність чорного та пристрасть червоного образу — то триєдиний сенс істини початку й завершення.
Автор тексту: Руслан Прорва
Проєкт було представлено в межах Паралельної програми Першої Київської бієнале сучасного мистецтва ARSENALE (Центр сучасного мистецтва M17, Київ, Україна, 2012), на міжнародному арт-ярмарку PULSE Art Fair (The Metropolitan Pavilion, Нью-Йорк, США, 2013), на форумі сучасного мистецтва CutLog (Париж, Франція, 2013), у межах міжнародного арт-ярмарку Art Copenhagen (Копенгаген, Данія, 2013)