Митці не мовчать!
Українська художниця та засновниця благодійної організації «АРТРЕХАБ» Zinaida у своїх акаунтах соціальних мереж та на власному сайті відреагувала на нову спробу парламентарів черговою законодавчою ініціативою применшити та знецінити державотворчу й об'єднавчу функції української мови. Вісім років тому, коли підступно, з порушеннями норм регламенту Верховна Рада ухвалила лицемірний мовний закон, мисткиня разом з диригентом Кирилом Карабицею представила у Національній філармонії України та на ГогольFest проєкт «МОВА.МИ», щоб нагадати громадянам України про особливу цінність української мови, її вагому роль у збереженні національної культури та про небезпеку послаблення її позицій, як рушія державності в суспільному житті країни. Як показують теперішні реалії, проєкт 12-го року досі актуальний…
«Українська – моя материнська мова, мова моїх предків, - безцінний скарб, одвіку сповитий духом рідної української землі. Я пишаюся тим, що живу тут і можу вільно усюди говорити своєю мовою. Але вільно говорити нею на своїй землі та розвивати її в усіх сферах суспільного життя народ наш міг не завжди. Отак і цього разу. У Верховній Раді мають намір розглянути законопроєкт, покликаний звузити державотворчу та об'єднавчу функції української мови. І став мені оце на пам'ять 2012-й рік, коли вперше за незалежности, загрожуючи дедалі дужчому розвою нашої мови, густо зійшлися над нею хмари лиховісні. Відчула я тоді таке жадання творче — засобами мистецтва передати повноту, красу, всевладність, всеохопність мови. Так разом з диригентом Кирилом Карабицею ми створили проєкт за назвою "Мова.Ми", передовсім маючи на меті донести до глядача й слухача думку про те, що мова — це певний код, який єднає тебе з Батьківщиною, хоч би де ти був та хоч би чим трудився. У рамках проєкту "Мова.Ми" я створила рушникові інсталяції та аксесуари із сакральними орнаментами для музикантів, у яких закарбувала значущі слова української мови. Створене відображає мою непохитну відданість мові та глибоку повагу до неї, які з роками лише міцнішають», - коментує ZINAIDA.
Здобувши незалежність, по століттях неволі, утисків і заборон, наша нація нарешті дістала сподівану змогу відроджувати й вільно розвивати рідне слово. Але й досі, живучи у суверенній країні вже майже 30 років, ми відчуваємо небезпеку, яка час від часу нависає над нами, погрожуючи підступними законодавчими ініціативами тим, хто прагне будь-що повернути все назад, у той час, коли мові нашій відводилося принизливе місце як не периферійного говору, то номінального статусу всенародної.
«Українська – моя материнська мова, мова моїх предків, - безцінний скарб, одвіку сповитий духом рідної української землі. Я пишаюся тим, що живу тут і можу вільно усюди говорити своєю мовою. Але вільно говорити нею на своїй землі та розвивати її в усіх сферах суспільного життя народ наш міг не завжди. Отак і цього разу. У Верховній Раді мають намір розглянути законопроєкт, покликаний звузити державотворчу та об'єднавчу функції української мови. І став мені оце на пам'ять 2012-й рік, коли вперше за незалежности, загрожуючи дедалі дужчому розвою нашої мови, густо зійшлися над нею хмари лиховісні. Відчула я тоді таке жадання творче — засобами мистецтва передати повноту, красу, всевладність, всеохопність мови. Так разом з диригентом Кирилом Карабицею ми створили проєкт за назвою "Мова.Ми", передовсім маючи на меті донести до глядача й слухача думку про те, що мова — це певний код, який єднає тебе з Батьківщиною, хоч би де ти був та хоч би чим трудився. У рамках проєкту "Мова.Ми" я створила рушникові інсталяції та аксесуари із сакральними орнаментами для музикантів, у яких закарбувала значущі слова української мови. Створене відображає мою непохитну відданість мові та глибоку повагу до неї, які з роками лише міцнішають», - коментує ZINAIDA.
Здобувши незалежність, по століттях неволі, утисків і заборон, наша нація нарешті дістала сподівану змогу відроджувати й вільно розвивати рідне слово. Але й досі, живучи у суверенній країні вже майже 30 років, ми відчуваємо небезпеку, яка час від часу нависає над нами, погрожуючи підступними законодавчими ініціативами тим, хто прагне будь-що повернути все назад, у той час, коли мові нашій відводилося принизливе місце як не периферійного говору, то номінального статусу всенародної.
*ZINAIDA (1975 р., Київ, Україна) — Українська художниця), яка працює з суміжними формами й жанрами сучасного мистецтва. Засновниця та менеджерка волонтерської ініціативи ArtRehub. Член Національної спілки художників України (2014). Входить до арт-спільноти Con Artist Collective (Нью-Йорк, США) та міжнародної спільноти Food of War. Як фасилітаторка брала участь у проєкті MarinAbramovich: In Residence (Kaldor Public Art Project, Австралія). Закінчила Національну академію образотворчого мистецтва й архітектури (бакалавр історії мистецтв). Є член Національної спілки художників України.
Темами проєктів ZINAIDA є дослідження міфологем, національних та архаїчних образів. Завдяки такому наративу передачі актуальних змістів, ZINAIDA винаходить мову, якою звертається до світу розповідаючи про унікальність України.
**Державний науковий центр захисту культурної спадщини від техногенних катастроф
1991 створено історико-культурологічну експедицію Мінчорнобиля України (з 1996 – МНС України)
2001 Державне науково-виробниче підприємство «Центр захисту культурної спадщини від надзвичайних ситуацій» МНС України
2007 Державний науковий центр захисту культурної спадщини від техногенних катастроф (ДНЦЗКСТК) МНС України (з 2014-го при Державному агентстві України з управління зоною відчуження). Загалом за час роботи в зоні катастрофи комплексна історико-етнографічна розвідка під керівництвом Ростислава Омеляшка охопила 600 автентичних поліських сіл (серед них 159 — у зонах відселення), а також 97 поселень переселенців. За програмою інвентаризації нерухомих пам'яток історії та культури обстежено близько 500 населених пунктів, де проінвентаризовано понад 1000 історико-культурних об'єктів. Унаслідок польових розвідок відкрито 50 нових археологічних пам'яток, зокрема городище літописного міста Чорнобиль Х-ХІІІ ст.
www.zinaida.art
Темами проєктів ZINAIDA є дослідження міфологем, національних та архаїчних образів. Завдяки такому наративу передачі актуальних змістів, ZINAIDA винаходить мову, якою звертається до світу розповідаючи про унікальність України.
**Державний науковий центр захисту культурної спадщини від техногенних катастроф
1991 створено історико-культурологічну експедицію Мінчорнобиля України (з 1996 – МНС України)
2001 Державне науково-виробниче підприємство «Центр захисту культурної спадщини від надзвичайних ситуацій» МНС України
2007 Державний науковий центр захисту культурної спадщини від техногенних катастроф (ДНЦЗКСТК) МНС України (з 2014-го при Державному агентстві України з управління зоною відчуження). Загалом за час роботи в зоні катастрофи комплексна історико-етнографічна розвідка під керівництвом Ростислава Омеляшка охопила 600 автентичних поліських сіл (серед них 159 — у зонах відселення), а також 97 поселень переселенців. За програмою інвентаризації нерухомих пам'яток історії та культури обстежено близько 500 населених пунктів, де проінвентаризовано понад 1000 історико-культурних об'єктів. Унаслідок польових розвідок відкрито 50 нових археологічних пам'яток, зокрема городище літописного міста Чорнобиль Х-ХІІІ ст.
www.zinaida.art