Субстанція — це вічна постійність. У стародавній символіці головними субстанціями є кров, молоко та попіл.
Кров уособлює людину як первісного носія життя. Молоко, відоме як «напій життя», символізує поживу, першу їжу й можливість відродження. Попіл же є втіленням крихкості, скороминущості та тлінності земного буття.
Історія постійного взаємообміну, закладена у цих символах, точно відображає те, що сталося з територіями навколо Чорнобильської атомної електростанції, зокрема з містом-привидом Прип’ять. Представлені у формі, зрозумілій сучасній людині, ці символи наочно демонструють свою вічну актуальність, нагадуючи про стародавні образи та їхні значення, і повертають глядачів до витоків.