Художниця ZINAIDA створила проєкт
з кадрів побуту літніх жителів Чорнобильської зони
УКРІНФОРМ, 24.04.2020
Напередодні річниці трагедії на Чорнобильській АЕС українська художниця ZINAIDA представила документальний проєкт «Укорінені», покликаний привернути увагу до культури Чорнобильського Полісся, яка зникає.

Його героями стали люди, що лишилися жити в цій зоні після трагедії, а також самосели, які осіли там пізніше, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«На жаль, виклики природи, мародери та складні умови побуту є і будуть частиною життя в цій місцевості. На відміну від жителів Чорнобильського Полісся, ми, заради комфорту, живемо в іншій зоні – зоні тимчасово створених ілюзій. Такою є людська природа. Коли запитуєш людей, чи хочуть вони поїхати в Чорнобиль, більшість відповідає, що ні. Ми знаємо, що недалеко від нас є зони відчуження та високого ризику пожеж, це все території страждань, безвиході та смерті», - розповіла авторка проєкту ZINAIDA.
За допомогою цієї ініціативи вона хоче не лише нагадати про ті наслідки, які лишила по собі катастрофа 34-річної давнини, але й привернути увагу суспільства до нової трагедії, спричиненої нещодавніми пожежами в лісах поблизу Чорнобиля.

«Я раджу людям, яким невтямки, що всі біди, війни та страждання є наслідком наших нечистих бажань і пошуку матеріального задоволення, поїхати в Чорнобильську зону відчуження й відвідати тубільців і самоселів, які живуть в тих незвичних та важких умовах», говорить художниця.

Науковці творчої експедиції «Укорінені» наголошують, що Чорнобильське Полісся досі залишається унікальним місцем, яке має виняткове значення для вивчення історії всіх слов'янських народів і головне України.

Вагомою частиною проєкту «Укорінені» стали роботи фотографів, які під час експедиції задокументували різні куточки зони відчуження, але більшість із зображених будівель після квітневих пожеж назавжди змінила свій вигляд.

Як повідомлялося, кілька років тому ZINAIDA стала ініціаторкою мистецької експедиції до цієї місцевості і відтоді щовесни разом із волонтерами та працівниками Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф відвідує жителів зони відчуження для того, щоб зберегти пам'ять про життя, побут та культуру постраждалого Полісся.