Зінаїда народилася в 1975 році в м. Київ. Закінчила Національну Академію Образотворчого Мистецтва і Архітектури (бакалавр історії мистецтв, 2017) та Київський національний університет імені Тараса Шевченка (бакалавр психології, 2009). Вона є членом Національної спілки художників України (з 2014 року).

Вона приймала участь у 1-ій Міжнародній Київській бієнале сучасного мистецтва (2012 р.), Міжнародному форумі сучасного мистецтва Art Kyiv Contemporary(2010, 2012, 2013), міждисциплінарному міжнародному фестивалі GOGOLFEST (2013), паралельній програмі Венеціанської бієнале (2015 р.), та всебiчно продемонструвала свої роботи в Україні. Її твори можна знайти в приватних колекціях України, Великобританії, Іспанії та США, а також у публічних збірках: фонд Fondacion Caja de Burgos (Іспанія), музей космонавтики імені С.П. Корольова у Житомирi (Україна).

В даний час живе та працює у Києві, Україна.

Основна тема проектів Зінаїди – образи й міфологеми жіночого, проблеми жіночої ідентичності в українській та світовій культурах. Працюючи на межі різних жанрів сучасного мистецтва (перформанс, інсталяція, скульптура, відео) й суміжних практик (сценографія, музика, кіно, театр), художниця апелює до соціокультурних універсалій та архетипів, які традиційно асоціюються з темою "жіночого".

Проекти художниці балансують на межі архаїки й сучасності. Щоб передати смисли, актуальні для культури, Зінаїда використовує традиційну образність, ритуали й ремесла. Багатьом проектам передують культурологічні й етнографічні дослідження, знайомство та спілкування з носіями архаїчних форм знань і практик.

Інша тема проектів Зінаїди – проблема часу, старіння й пам'ять, які виявляються поєднані з мотивами символічного воскресіння й переродження. Поетичне сприйняття часу відображене в медитативних інсталяціях, аскетичних відеопроекціях, музично-звукових перформансах і скульптурних об'єктах.

Кожна моя робота – це я. Моє тіло, моя самість. Жіночність, звільнена від соціального гніту. Життя й смерть, побачені крізь призму рідної мені культури. Різноманіття її енергій та ритуалів, що здатні трансформувати уявлення про буття. Зв'язок поколінь, втрачений, відновлений, заново переосмислений. Традиції, які не затуляють собою сучасність, існують не наперекір, а одночасно й на рівні з нею.